Переключиться на мобильную версию

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Журналіст Ivona зустрівся з талановитим українським артистом Олегом Скрипкою напередодні концерту на честь 30-річчя гурту Воплі Відоплясова. Музикант розповів про творчість, які сюрпризи будуть на концерті, чому не лишився жити у Парижі, а також про сімейні традиції і своє ставлення до "музикантів у політиці".

Про концерт на честь 30-річчя гурту ВВ

Гурту ВВ 30 років. Чим плануєте радувати фанів на концерті? Кого з зірок покликали?

– Концерт триватиме три години. Зірок ми покликали тільки як гостей і друзів, вони нас будуть підтримувати в залі, але на сцені ми будемо одні. Також будуть етнічні музиканти, оркестр, гімнасти. Тобто це буде шоу навколо гурту ВВ. Чому ми так плануємо? Тому що, коли ми відмічали 25 років на сцені, нас багато людей вітало, а також на сцені грали нам інші музиканти. Зрештою, ми відіграли всього 25 хвилин. А у відгуках люди потім писали, що їм хотілося б почути більше саме ВВ.

Так у цьому році ми вирішили більше грати самі, створити такий великий концерт. Ми акумулювали всі форми, в яких виступали за ці роки. Тому будуть і оркестр, і діджей, якесь відео буде, індійські танці на сцені. Безумовно, всі пісні показати ми не зможемо.

А друзів з-за кордону запросили? П'єра Рішара, наприклад? Ви з ним спілкуєтесь?

– Так, спілкуємось. Він нас уже привітав і навіть записав для нас відео. Я його запрошував, але спеціально він не приїде. Тільки якщо буде тут проїздом, то обов’язково завітає. У нього дуже щільний графік.

Відіграєте концерт на честь 30-річчя, що далі?

– По-перше, наш концертний тур починається з Білорусії. І не випадково, бо білоруси дуже люблять українську музику і там дуже багато наших фанів. Там квитки краще і швидше продаються, аніж в Україні. Білоруси також більше слухають музики і частіше ходять на концерти, а Україна для них – це символ свободи і сподівань.

Потім відіграємо в Києві, а після цього я поїду до Індіїї. Там проходить один з наймаштабніших фестивалів світу –The Art of Living.

Він заснований прекрасним гуру, який декілька разів приїжджав до України. Він об’єднує свою місіонерську енергію, пропагує ідеї добра, єдності, любові, а також музику через цей фестиваль. Я там вперше буду представляти Україну. Відразу після цього ми їдемо в тур по Америці. Повернемося і вже будемо готуватися до літньої Країни мрій.

30 років для гурту – це дуже суттєво, особливо в масштабах України, якій у цьому році виповниться 25 років. Як вважаєте, в чому секрет успіху гурту ВВ і ваш особистий?

– Спостерігаючи за іншими колективами, можна зрозуміти, чому вони розпадаються. Спочатку вони об’єднуються зі спільною метою – робити класну музику. Є талант, натхнення, амбіції… А колектив розпадається через конфлікт особистих егоїстичних амбіцій. Вміння поступитися і правильно розставляти пріоритети – це важливо. Я кажу якісь гучні речі, але це дійсно технологія.

Але саме вам вдалося це.

– Так, розставляєш пріоритети, щоб музика жила. Як не дивно, спільна справа дуже важлива, але особистості, які є в колективі, вони теж суперважливі. Треба, щоб людина мала можливість реалізуватись у гурті. Ця комбінація дає добрий поштовх для розвитку.

Ви спілкуєтеся з колишніми учасниками ВВ?

– Спілкуюсь, але дуже рідко і це в основному на ґрунті якихось проектів. Наприклад, коли 25 років ВВ було, ми грали разом на сцені. На 30 років не буде такого, не вдалось.

Я пропонував хлопцям, але вони не захотіли. Вони вже мають власну історію, життя, бачення… Ми навіть думали про тур, але не вдалось.

Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Про початок кар'єри і життя у Парижі

Якщо  повернутись на 30 років назад і згадати себе, які у вас були амбіції тоді? Чи всі вони втілились і чого б вам ще хотілося як музиканту?

– 30 років тому я був подібний на каструлю з закритою кришкою, в якій перекипів бульйон. Тобто було багато ідей і енергії, бажання щось робити і нуль можливостей. Тому мене також переповнював розпач, що я не можу реалізувати свої ідеї. Згодом я зустрів музикантів, з якими почав працювати, і ця енергія почала виходити.

До цього була велика кількість колективів, де я себе спробував, але не знайшов місця. Тому у мене був розпач. Я закінчував інститут, мене хотіли відправити в Мурманську область (Росія), з якої я приїхав, Сєвєроморськ. Я розумів: якщо туди поїду, то мені настане кінець, там я "загнию".

По-перше, у мене було велике бажання лишитися в Києві, а по-друге, знайти колектив. І тоді, коли я розчарувався повністю, до мене в гуртожиток прийшли хлопці і запропонували грати з ними. Перші наші концерти – це був вибух, спалах і анемія. Коли я виходив на сцену, у мене вирубало свідомість. Був такий викид адреналіну, що я виходив на сцену, а потім нічого не пам’ятав. 

Якщо ділити розвиток ВВ на етапи, то які б ви виділили самі?

– Періоди – це умовність. Але все впливає на творчість. Все ж таки переважну більшість своїх пісень я написав у перший період. І це була доволі специфічна ситуація. Я працював науковцем на військовому об’єднанні Квант у Києві. Там свою роботу я виконував доволі швидко, тому у мене було багато часу. Але я мусив лишатись на роботі, тому я там сидів тихенько і просто писав пісні. Там я написав дуже багато усього…

Потім трішки було написано в Парижі. А зараз, коли я хочу щось написати, мені треба закінчити давати інтерв’ю, закінчити приймати участь в соціальних і благодійних проектах, сісти за стіл і написати музику. Це дуже висока самоорганізація. Немає вільного часу взагалі.

Цікаво, є якісь тексти, які лишились у вас ще з тих часів?

– У мене спочатку пишеться музика, а потім, коли зробив аранжування, я знаю скільки куплетів і приспівів, тоді сідаю за текст. Музики такої лежить достатньо багато… а текстів усього пару. Вони невидані. Пісні були зроблені, але ми їх не записали. Та це усього дві-три пісні, не більше.

Якщо повернутися до вашого періоду в Парижі: чому все ж таки повернулись в Україну? Чи думали ви над тим, що було б, якби ви лишились там? Як би склалась ваша кар’єра у Франції?

– Всі наші періоди у житті мають якийсь розвиток, апогей, а потім закінчення. Якось я відчув, що моя ситуація у Франції не має динаміки. Це також було пов’язано з побутовими, родинними справами. Я з дружиною розвівся, а вона ще й була менеджером гурту ВВ. Робота і особисте життя було тісни пов’язані. Просто я зрозумів, що ВВ не змогли б бути там національними артистами першого ешелону, тому що ми не співали французькою мовою. Тому у мене був вибір – почати співати французькою і зробити франкомовну кар’єру, але це зовсім інший стиль, інше бачення... Чи влитись в інший колектив, ВВ зупинити…

А найкращий вихід був – повернутись в Україну і продовжити кар’єру тут. Тому французький період був як птахи перелітні, які летять в Африку перезимувати, а потім повертаються. Те ж саме і з нашою групою. Можна було вижити, ми там нормально існували, але національним артистом ти там не станеш.

Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Про українську культуру та музичний простір

Якщо охарактеризувати українську музику зараз: які у нас є проблеми культурні? І як ви бачите наш культурний розвиток надалі?

– У нас є проблеми. По-перше, не для всіх зрозуміло: щоб суспільство було повноцінним, у нього моє бути свій власний національний продукт. Це очевидні речі, навколо яких постійно ведуться незрозумілі диспути. Італійців ми поважаємо в тому числі і за те, що вони мають італійську музику італійською мовою. Французи мають французьку пісню французькою мовою і так далі…  Повноцінної культури не може бути без повноцінної української музики саме українською мовою. А не так як у нас, "ось це українські артисти, але вони співають на зрозумілій мові". Це усе нісенітниці. Це ґрунт, на якому усе росте – культура, а потім і економіка.

По-друге, якщо ми боремось за власний вітчизняний продукт, ніхто не говорить про якість цього продукту і конкурентоспроможність його. І часто-густо нам підсовують "поплавщину". Поряд багато талановитої молоді і гарної музики, але вона не пробивається в ефір. Треба не забувати про якість продукту, яка показує особистість і виключність.

Тоді виходить так, що ніхто не заперечує італійську оперу, французький шансон чи англійський і американський мейнстрім. Бо це якість…

Коли ми мали ситуацію з російським продуктом, який неякісний, але заполонив всі ефіри, це було як саранча. І ці метастази ідуть по суспільству, території починають відтяпувати. Це все природа одного процесу, суспільство хворе, неправильний обмін речовин у суспільстві йде.

Якби ви мали безпосередній вплив на українську культуру, які кроки ви б зробили в першу чергу?

– Виділити бюджет на культуру і зібрати ефективний менеджмент – це основне. А все інше – це розмови, зайвий піар і клоунада.

Чому в Росії дуже популярні українські артисти? Іноді ті, які в Україні не настільки відомі, там мають великий успіх. Як вважаєте, чому?

– Цьому є три причини. Перше – це талант, Україна багата на таланти. По-друге, це феномен периферійного чувачка, який приїжджає в столицю і завойовує усіх своєю енергією. В основному люди роблять стрімку кар'єру саме тоді. І по-третє – яничарство.

І все ж таки, Москва поки що лишається тим центром, де таланти мають змогу проявитися. 

В Києві немає тієї платформи, масштабів і великого ринку… Українці із задоволенням з таким самим успіхом проявляли б себе в Америці, але там англійська мова, там вища конкуренція і більші вимоги. Скоріше за все нам не вистачає рівня, мабуть, треба там народитись, інша культура.

Але все може змінитись і багато футурологів заявляють, що через 10 років Україна стане об'єднуючим регіональним центром для Білорусії, Грузій, Азербайджана, Молдови і у тому числі й уламків Росії. Може приїжджатимуть росіяни і будуть будувати свою кар’єру тут...

Про Євробачення та просування молодих талантів

Нещодавно пройшов відбір на Євробачення. Як ви вважаєте, яка пісня стане успішною на подібному конкурсі? Які артисти мають їхати: вже відомі усім чи молоді?

– Ця територія мені не зовсім комфортна і близька, тому що це – естрада і шоу-бізнес, який я не дуже розумію. Це велика конкуренція, а я людина, яка не любить конкурентну боротьбу і вірить у світ без конкуренції.

Але своїм незаангажованим оком бачу, що там також є своя мода. В середині самого Євробачення є свої тенденції. За кого проголосують і кого добре сприймуть, невідомо. Джамала ж співає про Крим, може це актуально і зараз на часі, "вистрілить". Але колись були Грінджоли з піснею Нас багато нас не подолати – таке фіаско! Хоча після цього Лобода їздила на конкурс і зайняла таке саме місце, але про неї не казали, що стався провал.

Тобто важко сказати, як буде. Бо там домогосподарки дивляться конкурс і їм цей Крим може бути "до лампочки". А може геї підключаться і будуть голосувати за Крим.

Але я просто спостерігаю тенденції цікаві – раніше на Євробачення лізли переважно російськомовні артисти, і чому тоді потопили Гринджолів – бо це був перший україномовний колектив. На Євробачення потрапив перший український продукт і було стратегічно важливо його потопити.

Тепер я не знаю, який там відсоток україномовних претендентів був на Євробачення, але назви переважно англомовні, латиницею пишуться… Тобто такі у нас тенденції у суспільстві.

Так ми прагнемо до Європи і це означає, що виконавці, які їдуть на конкурс, не базуються на власній культурі. 

Це поп-продукт, який не має історичного підґрунтя. З іншого боку, може це й непогано. Якщо ми будемо створювати конкурентоспроможний власний продукт, він все дно з часом набуде національних особливостей…

Сам би я не пішов на такий конкурс. Це стрес, я не люблю конкуренцію, і я математик, а тому можу прорахувати, що дуже високі шанси пролетіти. І потім самому собі бути огидним.

Ви були суддею у шоу Голос країни. Ви когось продюсуєте і допомагаєте після проекту?

– Я вважаю, що набагато ефективніше давати можливість виступати, створювати майданчики. Як колись я починав: у мене було багато готової музики, але я шукав майданчики і фестивалі.

Країна мрій із цих міркувань і виникла. У нас не вистачає фестивалів, клубів, радіо і телебачення, де все це можна показувати. Коли ти продюсуєш колектив, ти не знаєш, куди його приткнути, тому він потім їде до Москви і починає співати російською мовою.

Наше суспільство дає можливість для створення ерзац-продукту, який просто для того, щоб бабки заробляти. "ГМО-музичне" випускати, не має сенсу.

А з молоддю, які були у мене в команді, я підтримую зв’язки, вони іноді мені відправляють пісні і радяться. А для продюсування у мене немає спеціального центру і вільного часу.

Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
пресс-служба
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Олег Скрипка про початок кар'єри: Я виходив на сцену, і у мене вирубало свідомість
vk.com/voplividopliassova
Про сімейні традиції

Ви і музикант, і дизайнер, і ресторатор, і актор. Як усе це поєднуєте?

– Читаю одну розумну книжку – Тайм менеджмент називається. Я людина по своїй природі неорганізована, тому у цьому напрямку мені треба працювати.

Ви хотіли б іще зіграти в кіно?

– Так, хотів би, але це тісно пов’язане з тим, що наш український кінематограф знаходиться в зародку. Все, що знімалось раніше – це були пропозиції російського кінематографа...

В якому жанрі вам хотілося б зіграти?

– Комедія.

Ви якось впливаєте на музичний смак своїх дітей?

– Діти поки що слухають музику із мультиків. Там дуже класні саундтреки. Я зустрічав ситуації, коли батьки нав’язували дітям своїм музику, яку ще ми слухали колись. І діти слухають Pink Floyd, Led Zeppelin…

Це прикольно, але чи потрібно дітям базуватись на наших музичних стандартах? Знати це обов’язково, тому що треба бути освіченим. Треба дати базу, щоб діти розбирались в класиці, рок-музиці, джазі, а потім вони в сучасній музиці зможуть щось робити. А взагалі, я не дуже багато чого сучасного знаю…

У вас в сімприйнято співати?

– У нас є заходи, коли ми разом співаємо на сцені. Ми репетируємо і виступаємо. Діти займаються співом, народним і класичним. Також ми робимо свята вдома.

Тобто у них вже є потенціал артистів. Ви їх не відмовляєте?

– Ще рано, але талант є. По моїм підрахункам, 90 відсотків людей можуть співати на сцені. Є 10 відсотків, які не мають фізіологічної змоги. Але головне – це бажання і психологічні гальма, які інколи заважають.

От старший мій хлопець має талант, але не має бажання, тому я не буду його змушувати.

Музиканти у політиці

Музиканти і політика: що думаєте про це? Багато писали і говорили про Святослава Вакарчука, який вчився за кордоном, що він збирається податись у політику...

– Політиками стають люди, які хочуть ними стати. Я не знаю, наскільки правда про Славка і чи хоче він... Наприклад, я не хочу бути політиком…Ті, які хочуть у політику, теж велике питання, чи хочуть вони благ для суспільства? До сих пір наші політики мало коли мають талант і бажання робити щось для людей, а не для себе. В принципі, є певні інструменти, за допомогою яких це можна з'ясувати.

Мій тато ще у 70-тих роках створив лабораторію профорієнтації. Випускники шкіл здавали тести і він розказував, на що здатна людина, куди вона може піти далі. І такі тести є, а лабораторію мого батька закрили. Тобто є щось у суспільстві, що не дозволяє професіоналів виводити у професійне середовище.

Тим паче, президент нам потрібен суперпрофесіонал. Чому претенденти не проходять подібні тести? Це допомого б людям орієнтуватися.

По результатам було б видно, що ось ця людина має величезні амбіції і буде тягнути ковдру на себе. Чи ця людина альтруїст і він не вміє рахувати гроші. Він буде добряк, почне роздавати кошти усім і розорить державу. 

Але у нас у суспільстві також проблема, коли президента "за гречку" вибирають бабусі. Наприклад, ось цей торгує цукерками, він прийде до влади і буде усім цукерки роздавати. А виявилось, що він сам собі заробляє і якщо він бізнесмен, то він просто мріє про свій бізнес. Якщо до президентства людина має свою кар’єру, то після становлення на пост він продовжить її стрімко будувати.

Якби у свій час дослідили, що Путін був досить жорсткою людиною, але просто не мав інструменту, щоб це проявити... А тепер, коли він став президентом, то має змогу показати свою безлюдяність і жорстокість.

Це усе стосується сучасних політиків. Але я за своє життя їх знав багатьох, тому бачу, що вони якими були, такими і лишились.

Поделись:
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь