Онлайн-конференция с ONUKAЭксклюзив

Мені важко оцінити, тому що всі люди, які мене оточують, - вони всі творчі. Тому, напевно, звичайні люди здаються мені більш дивними. Але все одно, людська природа - однакова і інколи це просто мішура. Дякую за всі питання! Дякую за компліменти та зауваження! Приходьте всі на концерт 9-10 квітня в Києві - ми будемо виступати з новою програмою, сподіваюсь, що всіх зацікавимо! Буде незвичайно, буде по новому! Дуже чекаємо на зустріч! Дякую!

Взагалі, цей Interactive Media Table використовується лише для відтворення музики - на ньому неможливо створити музику. Це більш парафія Євгена Філатова, але і він зараз від нього трохи відійшов.

Так, дуже люблю готувати - і люблю це робити в будь-який час. Якщо у мене поганий настрій, я починаю готувати і поганий настрій цим одразу нейтралізується. Але роблю в останній час це дуже рідко - це перетворюється не в рутину, а більш в свято.

Дякую за питання! Взагалі спочатку прийшла мелодія, яка потім була огорнена в цей текст, який докорінно змінювався кілька разів. У мене було лише розуміння того, яким він має бути. Все ж такі мені хотілось не загострювати увагу на чомусь поганому, а, скоріше, створити певну магічну атмосферу - якою для мене є ця ситуація і це питання. Хотілося наголосити на тому, що все ж таки людина настільки безсильна в контексті Всесвіту та планети, що ми глобально займаємось абсолютно не тим і не на те звертаємо увагу. Можливо, це вийшло реалізувати в тексті, можливо - не дуже. Якщо знімати кліп в Чорнобилі, то це буде "масло масляное". Я в свою чергу також дякую всім ліквідаторам - без вас нас зараз не було б в Києві і, взагалі, можливо, карта України була б зовсім іншою.

Я люблю ранок. Але ненавиджу ранок, при якому необхідно збиратись на час. А останнім часом це відбувається майже кожного ранку і я не маю можливості їм якимось чином насолодитись

Взагалі, я посміхаюсь доволі часто, просто це мало хто бачить. Раніше я думала, що посмішка мені не личить, а посміхатись на сцені - це якось перечить моєму меседжу, концепції звучання і т.д. Я думаю, що не буду спеціально посміхатись - тому що це буде нещиро і трохи награно.

Всім доброго дня! З радістю відповім на всі ваші запитання! Мене звати Ната, я - лідер проекту ONUKA. Дякую за питання! Поки що основний профіль налаштований на українські народні інструменти. В новому ЕР були використані раніше не використовані цимбали, бугай, ліра. Можливо, цей спектр розшириться в майбутньому, але поки що основний акцент хочеться робити саме на звучанні, а не на різноманітності цих інструментів. Хочеться більше уваги приділяти саме саунду, а не кількості. Кожен інструмент треба використати з розумом, тому до всіх я ставлюсь дуже вибірково.

Я пам'ятаю, що 8 Березня завжди було таким весняним свіжим святом. Пам'ятаю, що навіть в школі всі хлопчики дарували подарунки дівчатам. Пам’ятаю, що в 8 класі я дуже сильно хотіла тостер - не знаю, чому, але я дуже сильно його хотіла. І батько подарував мені та мамі тостер - найцікавіше, що він у мене є і нині, я досі користуюсь ним. Йому вже 17 років, це саме той випадок, коли техніка працює на сто відсотків. Напевно, це наймиліший спогад. Цього року я обов'язково буду дарувати мамі квіти, щось надзвичайне. Незважаючи на те, що це вважається радянським святом, я все одно його дуже люблю. Тому що поганого в тому, що один день на рік всі згадують про свої другі половинки, про своїх матусь, бабусь? Це гарний привід подарувати гарний настрій. Я дуже люблю 8 Березня.

Дякую за привітання! Це правда, ми заснували власний лейбл - Vidlik . Першим релізом став однойменний реліз Vidlik від ONUKA, що містить чотири треки. Наступним релізом буде реліз нових українських музикантів, які не мають відношення до електрофолку, але це якісна музика, в продюсуванні якої зараз бере участь Євген Філатов. Я думаю, що всіх цікавих музикантів, які будуть з'являтись і які будуть в цьому зацікавлені, ми будемо випускати і підтримувати. Продюсувати особисто я не буду. Ми просто будемо якимось чином спонукати українську музики розвиватися і доводити до відома більшості слухачів певну музику, що подобається, в першу чергу, нам самим.

Так, ми будемо грати новий альбом в Мінську 31 березня - це буде наш великий виступ з новою програмою. Виходить так, що вона вперш буде презентована в Білорусі, а потім 9 квітня в Києві. Трек UA також, скоріш за все, буде там. Але я його доволі рідко граю, я не скажу, що Don't Fly Away його замінює. Це абсолютно різні треки, якщо UA - це більш замальовка, електронний дует із бандуристом, а Don't Fly Away - це повноцінний трек з розвитком, з великою кількістю інструментів. В новій програмі я також буду згадувати UA.

Я б запитала, що насправді відбулось на Перевалі Дятлова.

Коли я вперше побачила цей кліп, то я подивилася його двічі, якщо чесно. Мені дуже сподобалась сама пісня, точніше - сам приспів. Тому що він настільки якісно зроблений та заспіваний, і настільки він чіпляє. Але, звісно, коли всі почали його постити, то мені стало за це навіть якось соромно і взагалі від слова "лабутени" вже трохи сіпає. Мені здається, що є набагато більш щось тупе, ніж "Лабутени", що чіпляють всіх. Необов'язково саме на "Лабутенах" світ зійшовся. Не знаю, чому Олега Скрипку здивувало саме це - є багато інших, реально жахливих треків, які в'їдаються в голову набагато більше, ніж "Лабутени".

Так, плануємо після презентації ЕР Vidlik 9-10 квітня цього року в SENTRUM.

Про ремікси - це доволі серйозна тема. У випадку з першим альбомом виявилось, що ми виклали у вільний доступ 4 акапелли і кількість реміксів була настільки велика, що я навіть не змогла їх всі відслухати. На трек "Місто" була велика кількість реміксів і більшість з них - це непрофесійні аматорські роботи, які в мережі зробили таку плутанину. Виходить, що це трек ONUKA "Місто", просто підпис, що це чийсь ремікс, але там до реміксу ще рости та рости. Звісно, це не всі ремікси, але дуже велика їх кількість. Тому з цим альбомом, я поки що не викладаю акапелли, тому що не хочу цієї плутанини. Я буду давати акапелли лише тим артистам, від кого особисто я хочу отримати ремікс. Можливо, це якось егоїстично звучить, але чути в різноманітних клубах реально адовий звук з вокалом і сопілкою - я так не хочу. Вибачте, якщо я когось ображаю. Але серед цих реміксів також були дуже класні роботи, які я особисто виокремила до свого топу, який також був виданий окремим релізом. Були реально неочікувано класні ремікси з усіх куточків світу. Все одно, в першу чергу, мені важлива саме музичність твору, а потім вже ім'я. Я обираю тих, хто буде робити ремікси, саме категорією музичності, яка подобається особисто мені.

Це доволі абстрактне питання. Я думаю, що в українській музиці за 10 років все буде ще набагато краще, ніж зараз. Я сподіваюсь, що ця хвиля нової української музики не спаде, її амплітуда буде лише зростати. І все буде більше професійним. Це питання, скоріше, не до музикантів, а до всього, що оточує музику - до живих виступів, до технічного персоналу і т.д. Це, скоріше, стосується механіки. Але все одно музика буде достойною, ми ж бачимо, які талановиті у нас артисти, яких нічим не зупинити - нове покоління просто кожного дня це доводить. Побачимо, чи буду я в ній - взагалі цікаво, чи проживу я ще 10 років. Тому питання риторичне.

Ні, я думаю, не планую. Важко уявити, який сумісний проект може бути з Євгеном Галичем. Можливо, це буде поїздка до притулку покинутих собак. А з музичної точки зору - навряд чи.

Поки що взагалі не планую ніяких дуетів. Є дуже багато пропозицій, вони приходять щодня - від наших та зарубіжних електронних композиторів. Є дійсно якісний матеріал, але я зараз не бачу доречності в тому, щоб з кимось випускати цей матеріал. Я зараз зосереджена на тому, щоб випустити сольний матеріал. Можливо, буде колоборація з одним з українських артистів, але це також зараз під питанням.

Так, така ситуація дійсно була. Я думаю, все, що відбувається - це відбувається на краще. Можливо, того часу був не час їхати до Канади. Але ми збираємось влітку - можливо в червні-липні, але я поки що не буду розповідати. Цього разу, доки ми не отримаємо документи, жодного промоматеріалу не буде зроблено.

Мені здається, що на це питання можна знайти відповідь в інтернеті, але ONUKA - це внучка, тому правильно читається Онука. Але багато хто трансформує в ОнУка і ОнУка мені також в принципі подобається. Мені подобається, що ця назва живе своїм життям. Взагалі, в Японії ще є така залізнична станція (я не знаю, як правильно японською це проговорюється) - це станція поблизу Хіросіми і в цьому також є свій таємничий сенс. Але правильно - Онука.

З дитинства і зараз я є фанатом Bjork - вона для мене взірець успіху, самобутності і, взагалі, космічної людини. Зараз я не слухаю її альбоми, тому що останні роботи мені вже подобаються менш, ніж її колишні роботи. Але все одно, вона займає такий своєрідний п'єдестал в моєму житті. Це той кумир, до якого ніхто навіть близько не наблизився в мистецтві у Всесвіті взагалі. Вільний час я намагаюсь проводити з собакою на природі - це найбільше джерело натхнення для мене. Ніхто спеціально нашу творчість не просуває - вона просувається сама собою. Ніхто не оплачує ефіри, інтерв'ю, публікації і т.д. Є цікавість, і цікавість находить свій фідбек. Деякі медіа закриті до цього, деякі - відкриті. Саме таким чином відфільтровуються ті медіа, де ONUKA існує і де її немає.

Більш за все я ціную щирість. Але щирість зустрічається дуже рідко. Також ціную порядність, яка теж зустрічається рідше, ніж раніше. Можливо на це впливає зміна цінностей в світі, але це зустрічається досить рідко. Я думаю, це залежить від ситуації. Зрада - це неприємно. Але зараз слово "зрада" стало якимось дурним хештегом, що, скоріше, викликає якусь посмішку, ніж саме лексичне значення цього слова.

Коли я шукала музикантів, я одразу розуміла, що це будуть дівчата. Причому, я хотіла, щоб вони були крім того, що привабливі, приблизно моєї комплекції, але важливо, щоб вони були музикантами. Тому критерії були надто високим, але мені вдалося втілити цей челендж в життя і знайти таких музикантів. Дарина була знайдена моїм братом, тому що мала відношення до студії, записувала вокал і власний матеріла. Дарину я вже опосередковано знала кілька років. А Марію порадили друзі друзів - коли я її побачила, я одразу зрозуміла, що це саме та ударниця, яка потрібна. Дівчата мої вродливі, молоді, красиві, вони розуміють і найголовніше - вони реально розуміють і цікавляться музикою, вони не відносяться до неї, як до халтури, яку треба відіграти. Вони реально розуміють, чому необхідний саме такий звук і додають свої музичні ідеї. Це дуже радує - мої музиканти не як наймана група, а як єдиний організм. Для мене це вперше, тому що до цього у мене були суто чоловічі колективи. Дівчата чи хлопці - це взагалі не має значення, головне - відноситись з повагою один до одного, це залог успіху.

Так :)

По-перше, Vidlik - це не продюсерський центр, це лейбл, який буде видавати матеріал. Видавати, розповсюджувати і займатись механікою того, як він буде існувати далі в Інтернеті. Щодо фінансових питань - це залежить від того, який матеріал, яка у нього успішність продажу, як він знаходить свого слухача, який у нього фідбек. З бізнес-сторони - це музична сторона того, як саме цей матеріал видати і зробити так, щоб він продавався на певних майданчиках. Це найперша задача. А всі подалі комунікації та функції вже вторинні і залежать від того, наскільки цікавий матеріал і як на нього реагують люди.

Я дуже поважаю цей гурт, вважаю, що Юля Саніна - одна з найкращих вокалісток України, вона дійсно крута співачка. Я пишаюсь тим, що вони мої колеги і я дуже рада, що є з'являються такі гурти, у яких є настільки яскраві відео. Їх фан-аудиторія найкраще за все ілюструє, наскільки успішними вони є зараз.

Так, я киянка.

Це Поділ, також Московський міст. Також я люблю район Воскресенка, де я народилась. Я б не хотіла зараз там жити, але я люблю туди повертатись, тому що зараз там живуть мої батьки і там я ходила до школи - це якісь ностальгічні моменти, які я можу згадати. Це те дитинство, в яке я можу фізично повернутись та надихнутися.

На "Євробачення" я і їхати не думала, всі відбори вже пройшли. Я мала пропозиції щодо "Євробачення", мала досить наполегливі пропозиції, але відразу від них відмовилась - це абсолютно не мій формат та аудиторія. Я б там себе відчувала абсолютно некомфортно. Я думаю, що взагалі конкурси - це не моє. Я вже "оттрубила" всі свої конкурси в житті.

Такої можливості я не допускаю і на майбутні роки також.

Дякую за компліменти! Вільний час я люблю проводити без інтернету та телефону - на жаль, чим далі, тим більш неможливим це становиться. Це дуже мене розчаровує в моєму графіку та життєвому ритмі. Ця залежність від постійної досяжності - мені здається, це шлях в нікуди. Я розумію, чому люди займаються дауншифтингом - не за горами, напевно, мій дауншифтинг також. Листівку обов'язково підпишу, в цьому немає нічого складного.

Так, ми плануємо тур після презентації в Києві 9-10 квітня.

Чим старшою я стаю, тим менше уваги приділяю одягу. В дитинстві, незважаючи на те, що у мене особливо не було можливості одягатись в те, що подобається, чомусь увага на бренди була якась підвищена - було важливо, хто у що вдягнений. Зараз я розумію, що це абсолютно не має значення. Душу не завернеш в якійсь лейбл. Звісно, одяг є певним способом самовираження, і для мене також. Сценічний образ - це одне, за нього відповідає Леся Патока. А повсякденний одяг - це інше, мені подобається все трохи дивне, трохи дивного крою, більш-менш чорного та сірого кольору, але я все ж таки підтримую вітчизняних дизайнерів та виробників. Якщо є можливість то я одягаюсь лише в українські бренди - дуже багато молодих якісних молодих дизайнерів та виробників.

Я запрошую свою родину. Запросити маму і тата було для мене своєрідним подвигом, мені все здавалось, що це не той час, не той рівень, не той концерт, не та аудиторія, не те приміщення... Але на останніх двох сольних концертах вони були присутні. Вони є найважливішими в залі - це такий своєрідний іспит виступу перед мамою і татом, це надвідповідальність. А щодо двоюрідних братів - я також їх запрошую 9-10 квітня, думаю, всім вистачить квитків на цей раз і всі матимуть змогу потрапити на концерт.

За шкірою ніяк не доглядаю - просто користуюсь зволожувальним кремом. Одяг в сценічному житті - це Леся Патока, яка є частиною ONUKA і завдяки якій з'явилась ONUKA. Образи та візуальна складова - це її заслуга.

Я думаю, що в принципі все, що завгодно. Все може мати право на існування. Думаю, майбутній альбом буде відрізнятись, Vidlik - це приклад експерименту, якій мені вдалося втілити в житті і мати сміливість його видати. Думаю, нарахунок експериментів точно не буде питань.

Це суміш електронної музики з народним звучанням. Це, в принципі, результат мого музичного розвитку протягом життя. Тому що до 15 років це була народна музика, після 15 - це електронна музика. Коли мені виповнилось 28-29, я зрозуміла, що це треба гармонійно поєднати. І разом з Євгеном Філатовим ми цим і займались. У мене була і є музична родина - і не займатись музикою, скоріше, було винятком.

Можливо, буде дует з українськими артистами. Щодо VIDLIK на вінілі, то ми плануємо це робити. Але я зараз я не можу про це сказати - якщо це відбудеться, то буде зроблено якимось особливим чином і всі про це дізнаються.

Новий кліп вийде за два тижні - ви побачите, на яку пісню. Я думаю, це буде деякою неочікуваною несподіванкою.

Дякую за всі компліменти! Надихає мене буденне життя - будь-які події та думки, переживання. Я взагалі схильна до аналізу речей, подій, слів. Напевно звідти я беру це натхнення і можу свої переживання конвертувати в музику, пісні, слова. Так, звісно, мені багато хто подобається. Серед художників в дитинстві мені дуже подобався Пікассо, тому що я колись була в Іспанії і він мене дуже вразив. Але зараз мені це здається дуже дивним, можливо, він подобався мені саме тим, що відрізнявся від всього іншого, що я бачила до цього. Дуже багато акторів, дуже важко виокремити когось одного. Мені подобаються Крістіан Бэйл, Стів Бушемі, Тім Рот, Гарі Олдман. Улюблені письменники - Кафка, Ремарк та російсько-білоруський письменник Володимир Козлов. Я мрію про те, щоб наступив мир.